ВЛАШТУВАННЯ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ ПОЛІУРЕТАНОВИМИ МАСТИЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

Нині серед мастикових полімерних матеріалів, що застосовуються для влаштування водоізоляційних покриттів покрівель, найбільшого поширення набули поліуретанові мастики холодного затвердіння. Зазначені мастики являють собою пігментовані рідков'язкі маси, які будучи нанесеними на поверхню, що захищається, полімеризуються, утворюючи безшовну монолітну еластомерну мембрану. За характером затвердіння поліуретанові мастики поділяються на однокомпонентні, що затверджуються вологою повітря, і двокомпонентні, що затверджуються спеціальними затверджувачами. Завод "Bitum Petrochemical Industries ltd" виробляє однокомпонентні поліуретанові матеріали Polyseal 400, Polyseal 600 - аліфатичний поліуретановий мастиковий матеріал.
Покрівельні мембрани на основі поліуретанових мастикових еластомерів - це принципово нові гідроізоляційні матеріали, що володіють такими параметрами надійності, до яких навіть віддалено не можуть наблизитися не тільки полімербітумні рулонні та мастикові матеріали, а й часом рулонні полімерні покрівлі (мембрани).

Добре відомо, що конструкції покрівельного покриття в процесі експлуатації зазнають температурних, статичних, динамічних навантажень і деформацій: температурних стиснення і розтягування, усадки, вітрового навантаження, вигину і розтягування в деформаційних і осадових швах тощо. Такі деформації невеликі і в більшості випадків не перевищують часток відсотка. Проте протягом кількох років такі знакозмінні деформації розхитують покрівельну систему, утворюючи дефекти в ній, переважно в швах рулонних матеріалів покрівель. Деформації, а отже, і напруження в покрівельних покриттях розподіляються вельми нерівномірно, концентруючись у найслабших місцях покрівель - температурних швах, примиканнях горизонтальних і вертикальних поверхонь, деформаційних швах із різними осіданням частин будівель і т.п. У зазначених місцях деформації і напруження дуже великі. І саме в цих місцях часто відбуваються розриви покрівельного килима.

1. Поліуретанові мастики мають відмінну адгезію до всіх будівельних матеріалів: камінь, бетон, метал, бітум, деякі полімери, дерево. Видалення мастикової мембрани з підкладки можливе тільки механічним шляхом. Як правило, застосування праймерів під якісні поліуретанові гідроізоляційні системи не потрібне. Їх застосування рекомендується при нанесенні на вологі основи (вологість від 10 до 20%), а також слабкі основи, що вимагають закріплення. Сказане анітрохи не скасовує ретельну підготовку поверхні, що захищається, як найважливішої умови отримання бажаного результату.

2. Мастикові поліуретанові покрівлі безшовні. Але ж саме шви є потенційними дефектними місцями покрівель і джерелами протікання. Наприклад полімербітумні рулонні покрівельні покриття на 1000 м2 набирають понад 1000 пог. м. швів, у полімерних рулонних мембранних покрівлях - удвічі менше.

3. Поліуретанові мастикові мембрани вирізняються винятковою міцністю та еластичністю (відносні деформації під час розриву 600%), що зберігається в усьому діапазоні експлуатаційних температур від -500С до +800С. Такі мембрани здатні розтягуватися без розривів у межах, що перевищують деформації конструкції, що захищається. Завдяки здатності до великих деформацій, поліуретанові мастикові покрівлі незамінні в районах із суворим континентальним кліматом, великим добовим циклічним перепадом температур, зокрема низьких мінусових температур.

4. Поліуретанові мастикові мембрани мають високу опірність проти ультрафіолетового сонячного випромінювання, температурну стійкість (аж до 900С), стійкість проти механічних пошкоджень, зносостійкість. Поліуретанові мембрани стійкі до агресивних середовищ - розчинів солей, розбавлених кислот і лугів, абразивного зносу та ударних навантажень, впливу коріння, а також біологічних впливів - біоруйнівних цвілевих грибів.

5. Паропроникність поліуретанових мембран. Поліуретанові мастикові мембрани дифузійно проникні для водяної пари, на відміну від бітумних покрівельних матеріалів. Це істотно знижує небезпеку скупчування вологи в утеплювачі та стяжці під мембраною і її можливий відрив від підкладки. Низький опір дифузії водяної пари є однією з найважливіших переваг поліуретанових мембран, що дають змогу, наприклад, проводити ремонт старих полімербітумних рулонних покрівель без повного зняття зволоженого покрівельного пирога. Поліуретанові мембрани не перешкоджатимуть поступовому висиханню підпокрівельних матеріалів. Однак, для отримання гарантованого результату все ж необхідне встановлення під поліуретанову мембрану покрівельних аераторів.

Зазначені фізико-механічні параметри поліуретанових мембран майже не змінюються в часі, що дає можливість прогнозувати термін їхньої служби до 50 років. Такі покрівлі не бояться морозів, перепадів температур, спекотного літа.

6. Відсутність або низька масова частка розчинників. Летючі органічні розчинники, що містяться в деяких мастикових полімерних матеріалах (наприклад, на основі хлорсульфованого поліетилену), спричиняють проблеми, пов'язані з пожежною небезпекою і токсичністю їх застосування. Через відсутність розчинників поліуретанові мастики відповідають сучасним екологічним вимогам. Полімеризація таких мастик проходить практично без зміни їхнього об'єму (усадки), властивого матеріалам з великим вмістом розчинників.

7. Технологічність і висока швидкість виконання робіт із влаштування мастикових мембран. Поліуретанові мастики повністю готові до вживання, прості в роботі, наносяться в кілька шарів вручну, пензлем, валиком, гумовим шпателем, або механізовано, методом безповітряного розпилення.

Особливо помітні переваги технології влаштування мастикових покрівель під час влаштування гідроізоляції проблемних місць (численні примикання до стін, парапетів, ліфтових і вентиляційних шахт, труб, стоків, вузли, деталі). У зазначених місцях товсті рулонні бітумні матеріали необхідно викроїти за складними формами, що значно збільшує трудомісткість робіт і збільшує ризик протікання в подальшому. Застосування поліуретанових мастик робить таку роботу простою і гарантовано більш надійною.
Швидка полімеризація поліуретанових еластомерів (за температури повітря 200С висихання "на відлип" вихідної рідкої мастики відбувається за 60-90 хвилин; а її перетворення на полімерну мембрану - протягом 4-5 годин) дає змогу нанести 2-3 шари покриття за 1-2 доби на площі приблизно 500-1000 м2, за короткий час забезпечуючи повну готовність поліуретанової мембрани до експлуатації. Це значно швидше, ніж влаштування полімербітумних покрівельних рулонних покриттів. Слід, однак врахувати, зниження температури навколишнього повітря різко уповільнює процес полімеризації мастики. Мінімальна температура нанесення мастик +50°С.

8. Простота ремонту в разі пошкодження покрівлі (наприклад, проколу). Додатковий шар поліуретанової мастики можна нанести на ділянку у вигляді армованої або неармованої латки за короткий термін.

Перераховані вище технічні характеристики мастикових поліуретанових матеріалів дають змогу використовувати їх не тільки як гідроізоляційний шар, а й як фінішне покриття покрівлі без подальшого захисту. Для підвищення опірності покрівлі від впливу ультрафіолету, верхній шар покрівлі можна виконати аліфатичним поліуретановим складом, абсолютно стійким до таких впливів.
Вибір кольору поліуретанових покрівельних мастик практично не обмежений. Однак при влаштуванні покрівельних мембран перевагу бажано віддавати мастикам світлих тонів з високою відбивною здатністю. Покрівля світлих тонів поглинає менше сонячної енергії, менше нагрівається, менш схильна до термічного руйнування і, отже, більш довговічна. Крім того, висока відбивна здатність таких покрівельних покриттів сприятливо позначається і на температурному режимі всередині самої будівлі з такими покрівлями, що іноді, досить важливо, наприклад, для пташників та тваринницьких приміщень.

Різновидом мастичної покрівлі на основі поліуретанів є мастична покрівля з армуванням. Як армувальний шар застосовується спеціальний поліефірний каландрований геотекстиль щільністю 100-110 г/м2. При виконанні такої системи спочатку на основу наноситься перший шар мастики, після цього укладається шар геотекстилю, який закривається 1-2 шарами мастики.

Під час ремонту можуть застосовуватися як система із суцільним армуванням, так і без армування. Система без армування застосовується для ремонту покрівель з відносно невеликими пошкодженнями. У такій системі армування застосовується тільки безпосередньо на пошкоджених ділянках для виконання латок.
Застосування геотекстилю підвищує міцність покриття, але що ще важливіше значно знижує вимоги до підготовки основи, а також дає змогу контролювати товщину нанесення гідроізоляційного шару. Мастикова покрівля бажано повинна виконуватися у варіанті з фінішним шаром з аліфатичних поліуретанів, як, наприклад, Polyseal 600. Завдяки тому, що аліфатичні мастики мають найвищу стійкість до ультрафіолетового випромінювання, застосування їх як фінішного шару істотно збільшує термін служби покриття, а також виключає вигоряння кольору під дією сонячних променів.
Поліуретанові мастики є чудовим засобом для ремонту практично будь-яких видів покрівель: рулонних бітумних і полімерних, металевих, бетонних тощо. За необхідності ремонт проводиться без видалення старої покрівлі.
Для створення протиковзкого ефекту на помірно скатній покрівлі використовують дрібнозернисті мінеральні посипання з-поміж матеріалів, що застосовуються для посипання бітумних рулонних покрівель (гранітна або мармурова крихта, сухий пісок та ін.). Витрата мінеральної посипки 1,1-1,5 кг/м2. Таке посипання підвищує шорсткість покриття, що сприятливо позначається під час ходіння по покрівлі, особливо в осінньо-зимовий час. Мінеральне посипання рівномірно з надлишком розподіляється по ще рідкому верхньому шару мастики до повного його укриття. Після полімеризації мастики частинки крихти або піску, що не приклеїлися, видаляються з її поверхні щітками або пилососом.
У поліуретанових мастикових покрівель є тільки один серйозний недолік - висока ціна. Поліуретанові мастики значно дорожчі за дешеві бітумні мастики і рулонні покрівлі. Однак ціна відрізняється не настільки разюче, як показник довговічності покрівлі.

Продукція